Закарпатська область

Географія та ресурси Населення Транспорт і телекомунікації Економіка
Географія та ресурси

Географія та ресурси

Розташована на південному заході України, в Українських Карпатах і частково у Закарпатській низовині. На хребті Чорногора Українських Карпат знаходиться найвища вершина України – Говерла (2061м). Поблизу Рахова Закарпатської області знаходиться умовна точка географічного центру Європи.

Найбільша річка – Тиса. Численні гірські річки, невеличкі гірські озера льодовикового походження, серед яких найзначніше – Синевирське.

Закарпатська область має багато різноманітних корисних копалин, починаючи від родовищ золота, кольорових металів (свинець, цинк), енергетичних ресурсів (буре вугілля, прояви нафтогазоносності), гідроресурси, геотермальні та мінеральні води. Усього понад 200 родовищ корисних копалин.

Окрім того, важливим ресурсом Закарпаття є ліси, у тому числі реліктові – букові, модринові. Область має обмежені водні ресурси.

Населення

Населення

За даними Облстату Закарпатської області чисельність наявного населення області на 1 січня 2022р. становила 1244,5 тис. осіб. Упродовж 2021р. мало місце загальне скорочення чисельності населення на 5653 особи. Зменшення чисельності населення відбулося за рахунок природного скорочення на 5817 осіб.

Особливістю населення Закарпатської області є його багато національність. Необхідно враховувати анклави компактного розселення представників різних національностей та зважати на особливості міжнаціонального спілкування.Особливо великими анклавами є розміщення угорського населення в Берегівському та Виноградському районах, румунському анклаві – Рахівщина, великі анклави ромів у Свалявському районі.

Робоча сила в Закарпатській області станом на 2021 рік (тис. осіб)

Всього населення Всього Жінки Чоловіки
Працездатне населення,  15 – 70 років 544.1 233.9 233.9
Зайняте населення 483.5 198.1 285.4
Безробітне населення (за методологією МОП) 60.6 35.8 24.8
Відсоток безробітного населення (%) 11.1 15.3 8.0

Середня заробітна плата в області станом на 2021 рік складала 12225 гривень. Однак вона значно відрізняється за галузями промислового сільськогосподарського виробництва та територіального розміщення суб’єктів господарської діяльності.Вона значно нижча в гірській місцевості і вища в містах, розташованих поблизу державного кордону та вздовж основних транспортних магістралей.

Міста. В області 11 населених пунктів міського типу. Однак основними центрами притягання соціально-економічної активності є Ужгород та Мукачеве. Саме тут сформовані місцеві ринки, ринки послуг та найбільш ефективна соціальна інфраструктура, яка обслуговує навколишні низинні та гірські райони. Найнижчими заробітними платами характеризуються такі галузі, як: будівництво, адміністративне управління, наукова і технічна діяльність. Найвища заробітна плата – у промисловості.

Транспорт і телекомунікації

Транспорт і телекомунікації

Транспортні та телекомунікаційні послуги займають 16,4% експорту послуг області, а в структурі імпорту – 44,2% загальнообласного обсягу, що зумовлено вигідним географічним розташуванням і наявністю автомобільних та залізничних пунктів пропуску через державний кордон.

Автомобільний
Шляхи сполучення є з’єднуючими ланками транспортної системи області. Довжина автомобільних доріг загального користування протягом 2017 р. майже не змінилась і становила 3346 км, у т.ч. з твердим покриттям – 3336 км.

Залізничний
Загальна регіональна залізнична мережа зв’язує область з Угорщиною, Румунією та Словаччиною і, відповідно, із західноєвропейськими країнами. Область також має три виходи на загальнодержавні залізничні мережі через Карпатські перевали. Експлуатаційна довжина залізничних колій становить 602 км, з яких 43,2% з електровозною тягою. Водночас, їх щільність становила на 1 тис.км 2 території області 47 км, що вище ніж усього по Україні (36 км) та серед областей західного регіону (крім Львівської та Чернівецької).

Економіка

Економіка

Розвиток економіки області зумовлений географічним положенням регіону як переважно гірської території покритої лісами з певним набором природних ресурсів, які є основою для розвитку економіки. Провідними кластерами, що розвиваються на території області є лісова та лісохімічна галузі, деревообробна, меблева промисловість, машинобудування, харчова промисловість – розлив мінеральних вод, виноробство, харчова та молочна промисловість. Характеризується відсутністю великих підприємств, високим рівнем розвитку оптової і роздрібної торгівлі та розвитком рекреаційної галузі. Значна частина економіки області знаходиться в тіні та тісно пов’язана з контрабандою різних товарів. Із 1137 об’єктів господарювання у промисловості лише 2 належать до великих підприємств. Решта – це малі і середні підприємства та мікробізнеси.

Промисловість
У структурі соціально-економічного комплексу доля промислового виробництва складає 43%, сільське господарство – 3,8%. Решта – це різного роду послуги.

Сільське господарство представлене рослинництвом та тваринництвом. Рослинництво спеціалізується на вирощуванні як зернових культур, так і садівництві, овочівництві і виноградарстві. З огляду на переважання гірської місцевості Закарпатська область має обмежені земельні ресурси для розвитку рослинництва, а специфічний клімат дозволяє вирощувати культури субтропічного клімату. Сільське господарство не може повністю задовольнити потреби регіону в багатьох видах продуктів харчування, що викликає потреби додаткового завезення продукції харчової промисловості з інших регіонів України. Тваринництво області представлено вирощуванням ВРХ -120 тисяч (76 тисяч – корови) , 222 тисячі свиней, 132 тисячі голів овець та кіз, 3,1 млн голів птиці.

Послуги
Є важливою статтею у структурі економіки Закарпатської області. Більше 50% ВВП області формується у сфері послуг. Найважливішими напрямками є оптова і роздрібна торгівля, надання послуг у сфері відпочинку та реабілітації, нерухомості та будівництва. Дещо меншу роль у структурі послуг складають фінансові послуги та будівництво. Недостатність розвитку останнього напрямку свідчить про те, що соціально -економічний розвиток області знаходиться у стані стагнації.

Малий і середній бізнес
Середній бізнес у структурі бізнесу складає 12,6%, у тому числі 10,4% підприємств в промисловості, решта – сільське господарство. Підприємства малого бізнесу є домінуючими у структурі бізнесу в Закарпатській області: такі підприємства складають понад 97% підприємств у сільському господарстві і понад 89% у промисловому виробництві. Решта – це мікробізнеси.

Закарпатська область розміщена на південному заході України у межах південно-західної частини Українських Карпат. Майже дві третини території області займають Карпатські гори, решту — Притисянська низовина.  На північному заході, заході і півдні область межує із чотирма країнами — Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією, а на північному і південному сході із Львівською та Івано-Франківською областями. Територія становить 12,8 тис. км² або відповідно 2,1 % території  України.

Основи конкурентоздатності регіону для розвитку бізнесу

Закарпатська область характеризується як природними контрастами, так і контрастами соціально-економічного розвитку. Значним впливом на розвиток області характеризується те, що більш ніж 60% території області є гірською місцевістю з важко доступними місцями, а доступність до території області з материкової України здійснюється автомобільним та залізничним транспортом через хребти, що мають висоти від 900 до 1600 метрів над рівнем моря. Більшість населення  розміщується в Притиснянській низовині. Область характеризується як примітивними виробництвами на рівні кустарних виробів, так і високотехнологічними виробництвами. Зростання інвестиційного попиту зумовило нарощування темпів виробництва продукції машинобудування, яке акумулює понад 60 відсотків загального обсягу реалізації. Це  виробництво автомобілів на ПрАТ «Єврокар», електрокабельної продукції для автомобільної промисловості на ТОВ «Ядзакі Україна», виробів електронної промисловості на ТОВ «Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед», виробництво гірськолижної продукції ТОВ “Фішер”. Вагоме місце посідає харчова промисловість, що займається розливом мінеральних вод, виготовленням високоякісних алкогольних напоїв. 

В область релоковано 123 підприємства з 12 областей України. Закарпатська область посідає 2 місце за кількістю релокованих суб’єктів господарської діяльності.

Підтримка бізнесу у воєнний час

В області створено та зареєстровано перший в Україні «земельний банк» для релокації підприємств і будівництва житла для ВПО. «Земельний банк» формує три основні напрямки використання:

– земельні ділянки під будівництво тимчасового житла для ВПО;

– земельні ділянки, об’єкти та приміщення для релокованих підприємств і технопарків;

– земельні ділянки під сільськогосподарський кластер.

На основі департаменту економічного розвитку створено базу даних місць, привабливих для релокації в розрізі районів. Найбільше місць для релокації область пропонує в Хустському (137)  та Виноградівському районах (130).

Утворення виконавчої структури ІТ-кластера 

Контактна інформація

Релокацією бізнесу займається Департамент економічного та регіонального розвитку, торгівлі, залучення інвестицій, забезпечення виконання державних програм та контролю за їх виконанням, яким керує Завидняк Іван Іванович

E-mail:  [email protected] 
+38(0312) 615305.

Контактна інформація

об’єднаних територіальних громад, що беруть активну участь у процесі релокації МСБ:

Центри тяжіння

Ужгород Мукачево
Ужгород

Розвиток МСБ

Створений Центр підтримки підприємництва.
Функції Центру:

  • організація консультативної допомоги;
  • навчання щодо участі в проектах, грантах, конкурсах, у тому числі міжнародних для суб’єктів господарювання спрямованих на покращення конкурентоспроможності бізнесу та залучення додаткових фінансових ресурсів;
  • надання консультацій суб`єктам малого та середнього підприємництва з питань участі у процесах державних закупівель та роботи системи «ProZorro»;
  • забезпечення створення сприятливих умов для розробки, реалізації бізнес – проектів, розвитку стартапів здійснення промоції ідеї підприємництва серед громад області узагальнення та розповсюдження інформації отриманої від структурних підрозділів обласної державної адміністрації та інших органів влади про можливості інвестування, налагодження співпраці, з метою ведення господарської діяльності на території області;
  • організація проведення зустрічей (суб’єктів господарювання, органів влади, наукових кіл та громадськості) шляхом створення відповідних умов для бізнес-нетворкінгу, з метою налагодження контактів та обміну інформаціє.

Контакти Центру:
м.Ужгород площа Народна, 4, каб. 414, 416
тел.: (0312) 61 66 35

Розміщення релокованих підприємств

На Закарпатті триває робота потужного економічного форуму «Релокація в Закарпаття: європейський вимір» за участю керівництва області, дипломатів та підприємців, котрі із зони бойових дій перемістили бізнес до нашого краю.

Віктор Микита — голова Закарпатської обласної військово-цивільної адміністрації.
— На початок червня у Закарпатті перебувало вже 294 релоковані із зони бойових дій підприємства. З них найбільше (близько 50%) в ІТ-галузі, понад 25% — сфера торгівлі та послуг, близько 22% — підприємства переробної промисловості та близько 3% — будівельна галузь. Зі свого боку ми намагалися зробити процес релокації для всіх представників бізнесу максимально швидким, не забюрократизованим і ефективним. Судячи з кількості підприємств, які після переїзду вже почали роботу, наразі нам це вдається.

Стратегічний план розвитку територій

У промисловому комплексі міста працюють понад 5тис. суб’єктів господарської діяльності. Пріоритетними галузями промисловості є: хімічна, машинобудування, виробництво електроенергії, газу та води, легка, оброблення відходів, харчова та виробництво меблів.
Промисловість міста є потужною платформою для реалізації інвестиційних проектів. Промисловість є найпривабливішим видом діяльності для прямого іноземного інвестування економіки м. Ужгород. Станом на 31.12.2017 р. в економіку м. Ужгорода залучено 49,5 млн дол. США ПІІ, при цьому 32,7 млн дол. США або 66 % зосереджено у промисловості. Обсяг ПІІ у промисловості м. Ужгород станом на кінець 2017 р. становив 12,2 % від показника залучених ПІІ по Закарпатській області. Порівняно з початком 2017 р. обсяг ПІІ (акціонерний капітал) у промисловості міста збільшився на 1290,2 тис. дол. США.

Ознайомитись із текстом стратегії

Індустріальні парки

Заступник керівника Закарпатської ОВА Василь Іванчо повідомив, що в область прийняли рішення релокуватися 384 підприємства, понад 300 із них уже почали діяльність, 20% заявили, що зацікавлені в форматі роботи на умовах індустріального парку. До речі, 52% із релокованих підприємств – це ІТ, але є також станко-, машинобудівні, де раніше працювало понад 8 тисяч спеціалістів і вони сплачували до бюджету понад 600 млн грн. податків.

Експерти повідомили, що вже напрацьовуються типові угоди для індустріальних парків, розроблено стандартизовані будівлі, які відповідають найсучаснішим стандартам щодо енергоефективності, екологічності та комфорту для працівників, формується мапа кластеризації України, підготовлено розподіл на 4 групи спеціалізації регіонів України із визначенням, яка промисловість мала б розвиватися в кожній тощо. Визначено, що до 2025 року потрібно задіяти не менше 25 майданчиків індустріальних парків, до 2032 року – не менше 60

Більше інформаціх за посиланням

Контакти за посиланням

Мукачево

Розвиток МСБ

Загальна кількість фізичних осіб-підприємців (ФОП) у Мукачівській ОТГ становила 13 780 одиниць. Однак, згідно з даними Мукачівської міської ради станом на 1.03.2019 рік кількість ФОП становить орієнтовно 4106 одиниць. Статистика по м.Мукачево певною мірою відзеркалила національну ситуацію з ФОП, однак мала свої особливості – найбільше скорочення ФОП відбулось у сфері торгівлі, будівництві, сфері харчування. Найбільш «витривалими» виявились сфери інформатизації та телекомунікацій, переробної промисловості, операцій з нерухомим майном.

Лідерами за кількістю ФОП є такі галузі – оптова та роздрібна торгівля, діяльність ресторанів та надання послуг мобільного харчування, надання послуг перукарів, діяльність у сфері права та у сфері бухгалтерського обліку й аудиту. Значною мірою галузева спеціалізація ФОП обумовлена розвитком торговельно-збутової інфраструктури, де окрім об’єктів оптової та роздрібної торгівлі різних форматів функціонує 6 ринків з продажу продовольчих і непродовольчих товарів.

Інформаційно-навчальний центр з енергоефективності та відновлюваних джерел енергії (2018). Мета центру – підвищення обізнаності усіх верств населення, молоді, ОСББ, представників бізнесу щодо переваг ефективного використання енергоресурсів та відновлюваних джерел енергії, а також технологічних та фінансових інструментів для успішного впровадження проєктів.

Комунальне некомерційне підприємство «Агенція розвитку» (2019). Мета – реалізація комплексної стратегії міського транспорту та просторового розвитку, надання аналітичної, дослідницької, експертної підтримки цьому процесу, реалізації програм та проєктів щодо стратегічного розвитку міста Мукачево, налагодження партнерських відносин з міжнародними організаціями, містами та країнами з метою залучення кращого іноземного та українського досвіду, знань, ресурсів для реалізації та фінансування цих програм та проєктів.

Розміщення релокованих підприємств

Загалом, на територію Мукачівської громади релоковано 57 суб’єктів господарювання різних сфер діяльності з Київської, Луганської, Донецької, Дніпропетровської, Запорізької, Черкаської, Полтавської, Харківської, Одеської, Житомирської областей України.
6 – суб’єктів працює в галузі швейного виробництва, 21 – суб’єкт у сфері роздрібної та гуртової торгівлі, 8 суб’єктів – у сфері інформаційних технологій, 22 суб’єкти в інших галузях промислового виробництва та наданні послуг.

Релокація виробництв у м. Мукачево (Закарпатська обл.)

Стратегічний план розвитку територій

Мукачевська ОТГ – багатогалузевий економічний центр Закарпаття. Характерною особливістю наявної структури господарського комплексу ОТГ є значне переважання невиробничого сектора над виробничим.

У структурі виробничої сфери лідерство утримується за промисловістю, у т.ч. – за переробною промисловістю. Другим за значенням видом економічної дільності є будівництво. Сільське, лісове та рибне господарство відіграють незначну роль в виробничій сфері міста. Провідними галузями невиробничого сектора у місті є торгівля, операції з нерухомим майном, транспорт та зв’язок, надання комунальних послуг.

Стратегія розвитку Мукачевської територіальної громади

Індустріальні парки

У Мукачівській громаді планують створити Індустріальний парк. Як повідомляє Мукачівська міська рада, на території промислового парку зведуть сучасний виробничо-промисловий комплекс із розвиненою інженерною і транспортною інфраструктурою, складськими та адміністративними приміщеннями, офісним центром та громадською забудовою.

Реалізація проєкту дасть змогу створити близько 2500 нових постійно діючих робочих місць, також це додаткове надходження до бюджетів, можливість залучати нові інвестиції для покращення економіки, що сприятиме розвитку громад та бізнесу.

Контакти за посиланням

Вам можуть бути цікаві ще такі регіони