Тернопільська область

Географія та ресурси

Географія та ресурси

Мінеральні ресурси Тернопільської області представлені кількома видами будівельної сировини, покладами цінних мінеральних вод і торфу.

Найкраще розвідані запаси

  • вапняків для випалювання вапна (понад 182 млн т.);
  • сировини для цукрової промисловості (вапняки — понад 101 млн т.);
  • для виготовлення цементу (понад 97 млн т.);
  • камінь будівельний (понад 94 млн т.);
  • сировина для грубої та будівельної кераміки (глини, суглинки, пісок будівельний).

Є незначні запаси торфу (всього 78 родовищ), гіпсів та ангідритів, вапняків для меліорації, будівельної крейди, каменю облицювального і пиляного, сировини для керамзиту й аглопориту, скляної промисловості. Поклади бурого вугілля в області належать до так званого Кременецького району Північно-Подільської буровугільної площі. Район об’єднує ряд родовищ у Кременецькому (Ридомиль-Дзвиняцьке, Шумське, Почаївське і Майдан-Антонівецьке, у 1946–1950 роках розробляли шахти тресту «Львіввугілля»), Шумському та Зборівському районах.

1960 року відкрито родовище самородної сірки поблизу села Конопківка, проте її запаси незначні. Усього в області розвідано 257 родовищ, із них 97 розробляють

Населення

Населення

Станом на 01 лютого 2022 року складало 1 021 тис. осіб., в тому числі Тернопіль 225 тис. осіб. Однак з початком російської агресії Тернопільська область прийняла близько 50 тисяч. В області проживає 44,7% міського населення та 55,3% сільського.

Робоча сила в Вінницькій області станом на 2021 (тис. осіб)

Всього населення Всього Жінки Чоловіки
Працездатне населення,  15 – 70 років 442.1 209.7 232.4
Зайняте населення 389.3 181.2 208.1
Безробітне населення (за методологією МОП) 52.8 28.5 24.3
Відсоток безробітного населення (%) 11.9 13.6 10.5

Середня заробітна плата в області за даними обласного управління статистики складає 14384 грн.

Міста з населенням понад 30 тис осіб: Тернопіль.

Транспорт

Транспорт

Авто
Довжина автомобільних шляхів в області становить 5,6 тис. км (2005 рік), причому 5,1 тис. км — це дороги із твердим покриттям. Через територію Тернопільської області проходять автошляхи: європейського значення E50 Брест — Махачкала, міжнародного значення М12 Стрий — Знам’янка та М19 Доманове — Тереблече (Чернівецька область), національні Н02 Львів — Тернопіль, Н18 Івано-Франківськ — Тернопіль та інші, регіональні Р24 Татарів — Бересток, Р26 Острог — Радивилів та Н02 Крем’янець — Ржищів.

Залізниця
Щільність залізничної мережі на території області становить 45,9 км на 1 тис. км², що значно перевищує такий же показник в Україні (37,6 км). Найважливіша магістраль (Львів — Київ) перетинає область із заходу на схід, і є єдиною електрифікованою ділянкою в області. Міжобласне значення має залізниця Тернопіль — Чернівці. Також по області пролягають магістральні, хоч і менш значущі, ділянки Тернопіль-Шепетівка, Тернопіль-Ходорів.

Економіка

Економіка

Промисловість
Провідне місце серед галузей промисловості (60 % загального обсягу) належить харчовій, яка переробляє сільськогосподарську сировину. У ній виділяються: цукрова, м’ясна, молочна, спиртово-горілчана, кондитерська, тютюнова, плодоовочеконсервна, борошномельна та інші галузі. За обсягами виробництва продукції лідер — цукрова промисловість (діють 8 цукрових заводів, які виробляють майже 10 % цукру з цукрових буряків від загального обсягу в Україні). Вагоме місце в державі займають також спиртова (виробляє 27 % спирту в Україні) та молочна (5,6 % масла) галузі області.

Продукція харчової промисловості — основа експортного потенціалу Тернопільщини. До провідних галузей промислового комплексу області також належить машинобудівна, легка, скляна та порцеляно-фаянсова, хімічна, деревообробна і меблева.

Машинобудування об’єднує промисловості: електротехнічну, засобів зв’язку, сільськогосподарського машинобудування та інші підгалузі. Усі підприємства працюють на привізному металі, випускаючи трудомістку продукцію: електротехнічні прилади, засоби зв’язку, світлотехнічне обладнання, сільськогосподарську техніку.

Сільське господарство та харчова промисловість
Земельні ресурси — основне багатство області. Із загальної площі земельного фонду 75,9 % становлять землі, що використовуються для сільського господарства. Розораність території — 62 %, один із найвищих відсотків в Україні. Орні землі в структурі сільськогосподарських угідь займають 81 % (близько 850 тис. га) — найвищий показник в Україні.

У ґрунтовому покриві переважають чорноземи та сірі опідзолені ґрунти — групи найродючіших ґрунтів у світі. Аграрний сектор займає провідне місце у народногосподарському комплексі області, сільське господарство дає 30 % валового внутрішнього продукту регіону і забезпечує потреби населення області в основних харчових продуктах та потреби переробної промисловості у сировині, створює основу експортного потенціалу області. Серед галузей сільського господарства переважає рослинництво, де виробляється 59—66 % валової продукції; 34 % припадає на тваринництво, основними галузями якого є скотарство, свинарство та птахівництво. Основними культурами, які вирощують в області, є озима пшениця, ярий ячмінь, кукурудза, цукровий буряк, озимий ріпак.

У результаті реформування агропромислового комплексу створено нові формування, серед яких понад 250 приватних (приватно-орендних) агропромислових підприємств, близько 200 господарських товариств, 19 кооперативів, понад 770 фермерських господарств та інших господарських структур.

Тернопільська область займає західну частину Подільського плато, межуючи на півночі з Рівненською, на півдні з Чернівецькою, на південному заході з Івано-Франківською, на заході з Львівською, а на сході — з Хмельницькою областями України. Тернопільщина, хоч і розташована поблизу українського кордону з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією і Молдовою, власних наземних кордонів з сусідніми державами не має, як і не має виходу до моря. Область займає територію 13,8 тис кв.км, що складає  2,3% території України. За площею область займає 23 місце серед областей України.

Основи конкурентоздатності регіону для розвитку бізнесу

Область має добре розвинену соціально-культурну інфраструктуру, що забезпечує як інтелектуальний так і професійний розвиток населення області. Так освітня сфера області представлена 30 ВИШами, 773 загальноосвітніми школами та близько 503 дитячими садками, що забезпечує безперервний цикл навчання населення.

Станом на 01.09.2022 було релоковано 55 бізнесів, 42 з яких запрацювали. У структурі релокованих бізнесів  переважають підприємства: торгівля (10), харчова промисловість (9), машинобудування (6), виробництво виробів з паперу та деревини (6),  текстиль (6), інша неметалева мінеральна продукція (5), металообробка (4), інформаційні технології (2), хімічна (1), інші галузі (6).

Найбільше підприємств релокувались в такі райони Тернопільської області:- 44 – Тернопільський район;- 8 – Чортківський район;- 3 – Кременецький район.

Підтримка бізнесу у воєнний час

Обласна військова адміністрація виконує роботу з підтримки релокації суб’єктів господарювання в рамках  державної програми з релокації та підтримки бізнесу.  Область власної програми з релокації не має.

Контактна інформація Тернопільської військової адміністрації осіб відповідальних за релокацію до області

Департамент економічного розвитку і торгівлі, Тернопільської обласної військової адміністрації  

Контактна особа – Вітер Ірина Ярославівна

Телефон: +38 096 933-08-94

Центри тяжіння

Тернопіль

Розвиток МСБ

Кількість малих підприємств щороку зростає. В середньому на одне мале підприємство у м. Тернополі припадає 7 осіб.
Кількість зареєстрованих суб’єктів малого бізнесу станом на 01.01.2013 р. становить 25423 один. На 10 тис. чол. наявного населення припадає 94 малих підприємств. Найбільш прибутковими сферами діяльності для представників малого бізнесу є торгівля та сфера послуг, будівництво і сільське господарство.
Отже, слід відмітити те, що розвиток малого бізнесу в м. Тернопіль відбувається доволі динамічно, але не без явних проблем. Причин цьому є багато, але основною із них є те, що ще донедавна малий сектор економіки розглядався державою лише з економічної точки зору. При цьому упускалися його соціальна функція, інноваційна та інвестиційна складові.

Детальна стратегія розвитку м. Тернопіль

В результаті опитування суб’єкти підприємницької діяльності назвали основні перешкоди, з якими вони зіштовхуються при веденні бізнесу в Тернопільській громаді. Три перші місця в рейтингу перешкод поділили між собою такі фактори, як низький попит споживачів, високі податки та брак кваліфікованої робочої сили. Про кожну із цих перешкод для ведення бізнесу повідомили відповідно 37,2%, 28,9% та 27,8% опитаних. Таким чином, у Тернопільській громаді, як і в ряді інших міст, проблема низького попиту є найбільш гострою, а тому випередила проблеми високих податків, яка очолює рейтинг перешкод для всіх опитаних в цілому.

Брак фінансових коштів називають перешкодою 21,9%, висока вартість сировини та комплектуючих (9,2%), погана транспортна інфраструктура (8,8%).

Більшість опитаних суб’єктів підприємництва (53%) оцінили своє поточне фінансово-економічне становище як задовільне. Решта респондентів оцінили його як добре (35%) або погане (12%).
Більше половини (54,8%) опитаних вказали, що збільшували обсяги виробництва або надання послуг протягом останніх двох років. Приблизно третина респондентів (32,2%) не змінювала обсягів, а 13,0% – зменшили.

Під час розробки Стратегічного плану Тернопільської міської територіальної громади SWOT-аналіз показав такі слабкі сторони громади: стрімка трудова міграція, відносно низький рівень заробітної плати, труднощі з можливістю отримання доступних фінансових ресурсів, особливо для малого бізнесу. Загрозами для громади є: погіршення демографічної ситуації, подальше «старіння» населення; відтік трудових ресурсів та тінізація економіки.

Аналіз діяльності суб’єктів малого бізнесу засвідчує наявність ряду невирішених системних проблем, які уповільнюють розвиток підприємництва, що ускладнюється негативним впливом кризових явищ в економічному та політичному середовищі України:

  • обмеженість доступу до кредитних та інших фінансових ресурсів;
  • брак кваліфікованих кадрів;
  • відтік робітничих кадрів за кордон;
  • застаріла матеріально-технічна база;
  • потреба в автоматизації виробничих процесів;
  • низька купівельна спроможність населення;
  • відсутність податкових пільг для новостворених підприємств;
  • відсутність безповоротної разової фінансової допомоги на започаткування бізнесу для всіх бажаючих;
  • складність конкуренції з тіньовим бізнесом;
  • незадовільне забезпечення комунікаційної, інформаційної, консультативної сфери підприємницької діяльності;
  • недосконала система підготовки та перепідготовки кадрів для суб’єктів малого і середнього підприємництва;
  • низький рівень заробітних плат найманих працівників.

Центр підтримки підприємців «Дія. Бізнес» також запустив нову ініціативу – допомога в пошуку роботи та кваліфікованих працівників для бізнесу. «Найближчими днями ми запустимо чат-бот «Робота на Тернопільщині». Туди можна буде подати безпосередньо заявку, про пошук роботи чи працівника. Поки його немає, ми публікуємо його у фейсбуці. Якщо компанія шукає працівників, то можемо залучати до цього працівників центрів зайнятості чи наші ресурсні можливості. Ми запустили також ініціативу для ІТ-спеціалістів, які не мають де працювати. Тому ми відкрили перший у Тернополі коворкінг, туди приходять працювати айтішники та цілі компанії», – розповіла Оксана Качурівська у програмі «Сьогодні. Головне».

З ініціативи Тернопільської обласної державної адміністрації в департаменті економічного розвитку і торгівлі Тернопільської облдержадміністрації відкрито «гарячу» телефонну лінію з питань підтримки та розвитку підприємництва.

Логістика

Інформація за посиланням

Розміщення релокованих підприємств

Бізнес переміщується до Тернопільської області (7,6 відсотка) (за даними ресурсу).

Зокрема, за офіційними даними, на Тернопілля переїхало 55 підприємств з небезпечних зараз областей України. І їх кількість лише збільшується, росте число робочих місць та надходжень до бюджету.

«З них 42 працює на нових локаціях. 7 здійснюють ремонт приміщень та монтаж обладнання. Ще 3 перевозять свої виробничі потужності. Дані підприємства працюють в різних сферах господарської діяльності, це і машинобудування, металообробка, харчова, текстильна галузі промисловості та інші», — інформують в Тернопільській ОДА.

Аби врятуватися від війни, підприємства перевозять своє виробництво на захід України. Зокрема, і на Тернопільщину. Так, до Тернопільської обласної військової адміністрації надійшла 231 заявка на релокацію підприємств. Про це повідомили на сторінці відомства у фейсбуці.

38 підприємств уже переїхали та розпочали свою діяльність, а саме:

  • 4 швейних підприємства;
  • 6 машинобудівних;
  • 3 металообробних;
  • 5 харчових;
  • 3 виробництва неметалевої мінеральної продукції;
  • 2 виробництва поліграфії;
  • 1 підприємство з деревообробки та 14 з інших галузей.
Стратегічний план розвитку території

Стратегічні цілі:
A.1. Модернізація житлово-комунальної інфраструктури.
A.2. Енергоефективність.
A.3. Забезпечення екологічної та цивільної безпеки.
A.4. Розвиток транспортної інфраструктури.
A.5. Забезпечення ефективної розбудови громади.
A.6. Запровадження сучасної системи управління громадою на основі концепції «Smart City».

Cтратегічний план розвитку м. Тернопіль

Контакти за посиланям